мабуть,просто захотілось,щоб хтось іще крім мене глянув на мої малюнки,а незнайомі люди-найкращий варіант

Открыть больше изображений

слово року: ссссУУУУУкАААААААА!!!!!!!!!!

знайомство року: мій народ, Хвост

колір року: чорний, білий, червоний

шок року: не спостерігається

жах року: Івана Купала...бєєє

радість року: мальоха схудла...і руда стала

переломна дата року: кінець липня, початок грудня

напій року: пиииво

шмотка року: шмоти з секонду

місто року: Київ)))

досягнення року: наукова робота на тему ІНКВІЗИЦІЯ, новопридбанні друзі,багато друзів

прикрість року: різання ніг, часті депресії

подарунок року: ой,багато...

дурість року: мотоцикл+п'яна я+1 година ночі

місце року: місцевий бар

цигарки року: Chesterfield

предмет року: гітара

місяць року:березень, серпень, жовтень

не місяць року:вересень

починання року: Хвостик

сайт року: ХБ, РЦ

смайл року: 

людина року: Хвост, Лагута, Я

тема року: OASIS

надбання року: концерт MUSE

ностальгія року: біг по вечорам

розчарування року: М.

втрата року: М.

фото року: та ну нах

ненависть року: куріци, МАН, Людмилка

фільм року: Knocking on Heaven's Door

книга року: Хрещений батько

відкриття року: всі ми м'ясо

подія року: концерт

поїздка року: в паспортний стіл

компанія року: мій народ, Віки

поет року: Цвєтаєва, Льдова

емоція року: ненависть, радість

пригода року: дурість року,М.

п'янка року: моє ДН,всі ДН

рішення року: желєзная лєді

набридло все

Путешественики всегда стремятся в большие города, являющиеся своего рода общим отечеством для всех иностранцев

так,так, все частішають мої монологи на самоті))а здавалося б: повно друзів, будь-кому подзвони, побалакай, так ні!!! бурмочу собі під ніс, говорю з котом...можливо, це спосіб самопізніння та самозаглиблення, але мене це лякає...хоча, відсутні які-небудь клінічні симптоми шизи,тож поки все в порядку...так,поки мені не почнуть відповідати=)))

та в шизофренії може бути свій плюс:"Іноді присутня незвичайна творча «плодючість». Автор, хворий на шизофренію, деколи може здатися недосвідченому глядачеві (слухачеві, читачеві і т. д.) дуже цікавим автором, що дуже живо поєднує те, що не поєднується чи співає про те, про що інші бояться навіть говорити і так далі.(с)(Вікіпедія)"

у каждого в жизни появляется такой человек, после которого ты меняешься.
и совершенно не важно, было это безграничное счастье или сумасшедшая боль.
ты просто понимаешь, что, таким как раньше, ты больше не будешь.

...можливо ми дійсно ніколи не зустрінемось,може...та ну !!!світ тісний  і те що було, не могло бути просто так...ми ще побачимось і ти заграєш "Сід і Ненсі"!!!!!

Мы пилим бюджет 

Мы пилим бюджет. Осторожно, опасная зона ! 
Мы пилим бюджет по инструкции, в рамках закона,
Нам все механизмы известны и схема знакома.
Мы пилим бюджет. Выше локтя закатан манжет.

Мы пилим бюджет. Нам известны пароли и пины.
Мы пилим бюджет потому, что нам выдали пилы.
Мы пилим мосты, эстакады, компании, скважины, трубы;
Стараемся тихо пилить - но бывают и трупы.
Мы пилим бюджет - это редко проходит без жертв.

Мы пилим бюджет. Хладнокровно и яростно. Вовсе
Нам небезразлично, как нас пропечатают в "Форбсе".
Не будем скрывать и скрываться - откроем вам карты :
Мы пилим бюджет и нам платят за это откаты.

Нам платят за это. Мы делаем то, что умеем.
Завидуйте нам - мы довольны всем тем, что имеем.
Мы пилим бюджет - и нам нравится эта работа.
Пока, неудачники ! Smoke on the water.

 

Но ты пой мне еще
Что я могу изменить,
направляемый собственной тенью,
давным-давно предупрежденный о том,
что начиная обратный отсчет
любой, имеющий в доме ружье,
приравнивается к Курту Кобейну
любой, умеющий читать между строк,
обречен иметь в доме ружье

http://mrdoob.com/120/Harmony

Очень хочется никому не принадлежать. Оседать на пустой постели осадком, пылью. Чтоб свободная, чтоб без присказки и ножа находила любое и делала его былью, находила б любого – и нет, не влюблялась БЫ, улыбаясь от всей души, проходила б мимо – и не надо мне вслед мольбы, похвальбы, стрельбы – оттого ведь неуязвима, что нелюбима. 
Очень надо бы никому не принадлежать, и развеять двуликий миф, что все это горе -  что мол некому чашку чая  тебе подать, и что не с кем поехать впервые увидеть море, и что некого, некого, видишь ли, приручить, и как следствие- не к кому, видимо, приручиться. 
Я желаю себе стальные глаза и щит,
Чтобы было чем бить и было чем защититься.
Я желаю себе походов по сентябрю- неуверенных, первых с дрожащим в руке окурком, посиделок в кофейнях, упреков в том как я вру, извиваться в руках /здесь вычеркнуть/ чернобуркой.
Очень хочется никому не принадлежать, чтобы мама потом сказала – «Глядела в воду.»
Чтобы липкий комок под ребрами- без ножа- осторожно, в ладонь.
Под стикер- «Ещё не продано».(с)

Не думаю, не жалуюсь, не спорю.
Не сплю.
Не рвусь
ни к солнцу, ни к луне, ни к морю,
Ни к кораблю.

Не чувствую, как в этих стенах жарко,
Как зелено в саду.
Давно желанного и жданного подарка
Не жду.

Не радует ни утро, ни трамвая
Звенящий бег.
Живу, не видя дня, позабывая
Число и век.

На, кажется, надрезанном канате
Я - маленький плясун.
Я - тень от чьей-то тени. Я - лунатик
Двух темных лун.

в моєму житті з'явилась людина,яка стала мені вірним другом,справжнім героєм в моїх очах,головною дійовою особою в моїх снах...він прекрасний,але я навіть не можу відчувати статевий потяг до нього,бо негідна цього...для мене у нього над головою завжди світиться німб...він-мій недоторканний ідеал чистоти та душевного хаосу,що наповнює мою свідомість мандражними відчуттями,він-мій генератор живих, чистих відчуттів...і він ніколи не буде моїм,але я щаслива вже тому,що він є

я серйозно підсіла на Агату....сподіваюся не змінюсь, як Тарас...хоча..це мені тільки розповідали,а як на мене,то він класний і я була б рада бути схожою на нього...він хоча б знає хто він

Черкасов-єдиний художник,що дійсно надихає мене...в нього такі свіжі картини,наповнені простором і повітрям, вони легкі,немов літній бриз чи Coldplay)))

ось мої улюблені:

Открыть больше изображений

ні,не боляче...мало б бути,але ні...

Девочка- второсортная поэтесса, в сетях депресса сьедает торт-мороженое, курит на подоконнике,ни разу не осторожная, маме звонит [папе на небо не дозвониться]
Девочке плохо спится, точнее совсем не спится.
В девочке борется тяга к ничейным мальчикам и желание слать их нахуй чрез одного. Девочка умная, девочка взрослая, девочка ого-го…
Нету у девочки кроме памятки ничего.
«Не открывать!»
Никому ни сердца, ни талой своей души[девочка обнажаться всегда спешит]
Памятку жмет в кулак, шепчет себе «нельзя» 
Но все нараспашку- закрыты только глаза.

***

Синяки под глазами. Хронические недосыпы. 
Осторожней в толпе, не сливаться с другими такими же. 
Я все знаю. Я помню как было. Оттого и разбита. 
Твое слово разрежет, а время по свежему- вылижет. 

Перманентно- весна. С переменами голоса в плеере. 
Ты так хочешь казаться родным, но не знаешь, как я 
По частям разрываю в себе предыдущего, даже не первого, 
Из себя вынимая себя. У тебя же- семья 

И тепло согревающих светом ее подоконников, 
Аккуратных торшеров у плоскости простыни- не обожгись. 
Я же умная девочка, я понимаю как больно ей, 
И ее- берегу от себя. Незавидная жизнь. 

Будь внимательней. Это оплатят твоим же спокойствием. 
Будь добрее- читай на ночь сказки и слушай шансон. 
Я себя умоляю у зеркала- Бога побойся-то! 
Четче некуда грань- вот есть ты, за полоскою- он. 

Мы сгорели до тла. И отнюдь не в костре- в старом тостере. 
Я в рубашках твоих, словно в теле чужом- выжимаю на завтрак 
Апельсиновых два. Боже мой, все до чертиков просто- 
Напиши мне «прощай». И есчо, и есчо пиши, аффтар…)) 

Научилась delete нажимать- и уснула на клавише, 
Посчитав этажи на последнем застряла у лифта. 
И, врубая Ассаи на полную, знала тогда еще- 
Не получится. На удалении слишком залипла. 

Синяки под глазами. Привычное тоном замазывать. 
Распускать под ветровкой умершие на зиму перья.. 
Сказок на ночь тебя умоляю теперь не рассказывать. 
Я же умная девочка. Предпочитаю не верить.

Чтобы тебя любили — приходится быть со всеми хорошим каждый день. Чтобы ненавидели — напрягаться не приходится вообще.

просто не можу уявити своє життя без імпресіонізму)))

Открыть больше изображений

люблю Осінь... 

Осінь завжди моя,вона приймає мене, вона проймає мене. Я не сперечаюсь з тим, що Осінь-це повільна агонія природи, повна протилежність зародженнюнового і живого, але саме восени я живу, входжу в ритм,сприймаю себе і приймаю світ.

Осінь-це єдина форма смерті, що несе в собі красу, гармонію. Ми пізнаємо душу природи через її страждання та агонію.

люблю Осінь...

там, мабуть, мій справжній дім....хник(((((((((

"вибач,мала.дякую за запрошення,та в мене скоріше за все не вийде прийти" - я розчарована...ні,не так...блять,Я ОСКАЖЕНІЛА ВІД ЗЛОСТІ!!!!!!!!!!! загалом я дуже гуманна людина,ненавиджу жорстокість,піс і все таке,але зараз мене розриває бажання взяти брудного,іржавого серпа і каструвати свого хлопця...урод!!! розумію,я можу помилятись,але оскільки він мій хлопець,то може викроїти кілька годин в своєму оху*нно щільному графіку,купити який-небудь віник ромашок і привітати мене з днем народження!!! не такий вже і егоїстичний запит з мого боку...як я можу любити його?мазахістка...

Слава Україні - Героям Слава!
Слава нації - смерть ворогам!
Крути, Крути - вас незабути!
Україна - понад усе!
Бандера прийде - порядок наведе!
Героям Крут навіки - Слава, Слава, Слава.
Кому належить Україна? - Українцям.
Кому належить земля? - Патріотам.

так веселить один факт:коли ти злий,як чорт,то вся ця різнокольорова хуйня так бісить))))

значить так: я піддалась тиску, не змогла відстояти свою думку, мене позбавили вибору і дуже розізлили!!!!з цією науковою роботою всі показились!!!!а коли я зла і не маю вибору,то я некерована і небезпечна!!!!

хочуть вони лобуди на 40 сторінок,яку я навіть не читала, буде їм ця хуйня!!!! мені казали:"роби роботу на цікову тобі тему" СПРАВДІ???МОЖНА??? Значить ви не проти святої інквізиції??проти?ну,тоді може демонологія?ні?значить урядові проекти типу "синя пташка" чи "артишок"????

пішли вони всі на йух!!!!зроблю на тему інквізиції,всі тортури у найменших подробицях + комп'ютерна презентація!!!